Щорічно
9 листопада у нашій країні відзначається День української писемності та мови. Це свято запроваджено
у 1997 році за
ініціативою Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім.
Т.Шевченка Указом Президента України. Це - одне з наймолодших державних свят. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного
Нестора-літописця.
Українська мова – державна мова України.
Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: у Росії,
Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та
інших країнах. Українською мовою розмовляє близько 45 мільйонів людей і вона входить
до другого десятка найпоширеніших мов світу.
Генеалогічно українська мова належить
до індоєвропейської мовної сім’ї. Спільно з російською і білоруською мовами
вона входить до східнослов'янської підгрупи слов'янської групи мов.
Історію української мови починають від
праслов’янської (спільнослов'янської) мовної єдності, яка виділилася з
індоєвропейської прамови приблизно в ІІІ тис. до н. е. Праслов'янська доба
тривала близько 2000 років.
Упродовж кількох століть український
народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно
приховуючи від українців величезний масив української писемності, історії та
культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За
науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися
ще у VI-IX столітті. Процесс унормування загальнонародної української мови вчені відносять
до ХІІІ-ХІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови
(Х-ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV-ХV ст.), слов’яноукраїнської,
староукраїнської («простоїмови»), церковнослов’янської (ХІV-ХVІІ ст.).
Інтенсивне формування нової української
мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ-ХІХ століть. Зачинателем сучасної української
літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником —
Т.Г.Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою
нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги.
Ще
Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя. Тому в 1989
році Верховна Рада УРСР наддала українській мові
статусу державної.
З
XIV по XVIII ст. на теренах України побутувала староукраїнська мова, яка активно використовувалася як
писемна. Поява новоукраїнської мови, яка згодом стала
сучасноюлітературною, датується ХІХ ст. Її зачинателем вважається письменник І.Котляревський,
а основоположником – Т.Шевченко. В основі сучасної літературної мови лежить
система полтавсько-наддніпрянських говірок.
У день української писемності та мови
стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Цей
унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і
громадським діячем Петром Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди
пам’ятав про рідну землю.
Після здобуття незалежності він часто приїздив до України. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла
Петра Яцика, бо він був переконаний,
що є мова — є й держава, немає мови
— немає держави. Так народилася ідея конкурсу з української мови для української ж молоді. Рік від року конкурс набуває популярності, бо головна мета цього мовного змагання
— утверджувати державний статус
українськоїмови, підносити її
престиж.
Нетлінним скарбом століть називають
національну мову і літературу — скарбом, що передається від покоління до
покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Мова — живий організм,
вона розвивається за своїми законами, а тому треба в чистоті берегти цей нетлінний
скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета
Максима Рильського: «Як
парость виноградної лози, Плекайте мову…»
