Сайт методичного об'єднання вчителів-філологів Слов'янської ЗОШ І-ІІІ ст. № 15

Меню сайту
Категорії розділу
Позакласні заходи [2]
Презентації [1]
Дидактичні матеріали [1]
Портфоліо [1]
Міні-чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Файли » Стояновська Л.Ф. » Позакласні заходи

"І є в нас доля, і є в нас воля..."
03.01.2014, 23:37
І Є ВНАС ДОЛЯ, І Є В НАС ВОЛЯ
(Свято письменності й української мови)

Мета: розширити та поглибити знання учнів про витоки, історичну долю української писемності і мови, виховувати пошану і любов до рідного слова. 

Обладнання: на стенді — святкова газета, присвячена Дню писемності, стенд-виставка книг про розвиток української писемності, українські літописи, вислови про мову, медіапроектор.

    (Звучить мелодія ,,Рушники’'.  Під цю мелодію дівчата –українки виконують танець. Виходить дівчина - Україна і співає пісню ,,Зеленеє жито, зелене…")

Ведуча
Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає, 
Лелеки здалека нам весни несуть. 
У рідному краї і небо безкрає, 
Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут мамина пісня лунає і нині, 
Її підхопили поля і гаї. 
Її вечорами по всій Україні 
Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї устами, 
І серцем вбираю, мов спраглий води. 
Без рідної мови, без пісні, 
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.

(Сценка. Народна легенда про дівчину-Українку, 
яку Господь обдарував піснею).

     Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок, росіяни - владність, поляки - здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.
     - Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.
     - Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Брати мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
     - Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?
     Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
     - Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня. 
     Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

(Звучить пісня "Україна". Комп’ютерна презентація)

Ведуча
О слово рідне! Пращура молитва,
Громи Перуна, Велеса поля,
Софія Київська — творіння Ярослава —
Слов'яномовна праведна земля.
В мені, в тобі Бояна віщим співом
Воно живе, здолавши тьму віків,
Воно Мстиславича Романа голос
І ратний клич Данилових полків.

Ведучий
О слово рідне! України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт.
І гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились, як духу моноліт.
О слово рідне! Мудре і прадавнє,
Ти виросло з могутньої землі! 
Тебе Валуєви жорстоко розпинали,
А ти возносилось і не корилось — ні!
О слово рідне! Подарунок мами!
І пісня ніжна, і розрада нам!
Я всім на світі поділюся з вами,
Та слова рідного нікому не віддам.

(Звучать гумореска П.Глазового)
Кухлик
Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: - Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: - Што? Чєво?
Я не панімаю.
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
- Да какой же кулік здєсь,
Єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
- В Україні живете
Й не знаєте мови…
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
- У мєня єсть свій язик,
Ні к чєму мне мова.
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо така сама біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
– І не знає мови!

Ведуча
Слова я чую барвінкові,
І серце щемно завмира,
Так, ніби сонце по струмкові
Дарує щастя і тепло.
Того освітленого дива,
Яке у рідній мові є
Душа вогненна і правдива,
Що первоцвітом виграє...

Ведучий
Моя ти пісне калинова,
Моя ти зіронька свята!
Живи, цвіти, вкраїнська мово,
Зціляй і душу, і вуста.
Своєю паростю гінкою
Вростай у різнобарв'я мов,
Буди всесильною рукою
В серцях і ніжність, і любов.

(На сцену виходять учні. Вислови  видатних постатей про
про українську мову)

"Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів - скількома епітетами супроводяться визнання української мови. І, зрештою, всі ці епітети слушні.
Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе". (Олесь Гончар)

"По ставленню кожної людини до своєї мови можна абсолютнo точно судити не тільки про її культурний рівень, але й про її громадську цінність.
Істинна любов до своєї країни немислима без любови до своєї мови. Людина, байдужа до рідної мови, - дикун. Вона шкідлива за самою своєю суттю тому, що її байдужість до мови проявляється найповнішою байдужістю до минулого, теперішнього і майбутнього свого народу". (Костянтин Паустовський)

"У жодній країні дерево народної поезії не видало таких великих плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так живо і правдиво, як серед українців. Який захопливий подих туги, які глибокі, людяні почування в піснях, що їх співає козак на чужині! Яка ніжність у парі з мужньою силою пронизує його любовні пісні... Справді, народ, що міг співати такі пісні і любуватися ними, не міг стояти на низькому ступені освіти. Цікаво, що українська народна поезія дуже подібна іноді своєю формою до поезії найбільш освічених народів Західної Європи...". (Ф.Боденштедт)

"Надзвичайна мова наша є ще таємницею. В ній усі тони й відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінности мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупна, зерниста, як самі перла. І справді, інше слово часом дорогоцінніше самої речі...". (Микола Гоголь)

(Під супровід пісні П.Зіброва ,,У нас є все”на сцену виходять всі учасники. Презентація)
Хтось каже нам що свого
Нічого в нас нема,
Що ми свою дорогу
Шукаємо дарма
Мені це чути сором -
Хіба ми не орли?!
Я хочу щоб ви хором 
Мені відповіли.

Приспів:
Чи є в нас доля, чи є в нас воля,
Чи є земля в нас і небеса?
Чи є в нас мова своя чудова?
Чи є в нас гордість, чи є краса?
Є-Є- в нас доля!? І Є в нас воля!
Є-Є земля в нас і небеса!
Є-Є в нас мова своя чудова!
Є-Є в нас гордість і є краса!

Хтось каже, що наш човен
Блукає у пітьмі
Що в нас немає мови
І ми усі німі.
Я хочу запитати -
Скажіть мені невже
У нас нерідна мати
І все навкруг чуже.

Приспів:
Чи є в нас доля, чи є в нас воля,
Чи є земля в нас і небеса?
Чи є в нас мова своя чудова?
Чи є в нас гордість, чи є краса?
Є-Є- в нас доля!? І Є в нас воля!
Є-Є земля в нас і небеса!
Є-Є в нас мова своя чудова!
Є-Є в нас гордість і є краса!


Категорія: Позакласні заходи | Додав: efremova-marina
Переглядів: 318 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz