Сайт методичного об'єднання вчителів-філологів Слов'янської ЗОШ І-ІІІ ст. № 15

Меню сайту
Категорії розділу
Уроки [3]
Позакласні заходи [1]
Міні-чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Файли » Сакевич О.В. » Позакласні заходи

Шевченківське свято
03.01.2014, 22:51
Шевченківське свято «Великий син великого народу»

Мета: поглибити знання учнів про життєпис сина українського народу – Т.Г.Шевченка; спираючись на слово, домагатися розвитку не тільки інтелекту, а й душі; спонукати учнів до власної творчості; виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам залишив поет, традицій нашого народу, бути справжнім патріотом України.

Святково прибраний зал: портрет Тараса Шевченка у рушник, виставка творів Т.Шевченка; мультимедійна дошка з презентацією про життя і творчість Кобзаря; стіннівки, виготовлені до Шевченківських свят; епіграф.

І мене в сім’ї, великій,
В сім’ї вольній, новій,
  Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом
                                                                                                                                                Т.Г. Шевченко

Ведуча:  Щовесни,коли тануть сніги                                                                                   І на рясті засяє веселка,                                                                                     Повні сил і живої снаги                                                                                         Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

Ведуча: Щороку приходить до нас весна, а з нею – Шевченківські свята. І  хоч минуло досить багато часу, народ пам´ятає, знає і шанує свого генія. Тож запрошуємо Вас на наше свято. 

Ведуча: 9 березня 1814 року  
             В похилій хаті край села.
             Над ставом чистим і прозорим
             Життя Тарасику дала
             Кріпачка-мати, вбита горем.      

Ведуча: Народилась нова панові кріпацька душа, а Україні- її великий співець Тарас Шевченко.
( Звучить пісня на слова Т. Шевченка) Учні читають вірші.                                                                                                                                  
Учень:  У старій хатині кріпака колись
            В тихий день весінній хлопчик народивсь.
            У тяжкій неволі ріс малий Тарас.
            Він не вчився в школі,
            Він ягнята пас.

Учень:    Вмерли мама й тато, сирота в дяка.
              Тут була в хлоп'яти грамота гірка.
              В пана-бусурмана в Петербурзі дім.
              Кріпаком у пана був Тарас у нім.

Учень:    Хоче малювати, прагне він до знань.
              Та за це багато зазнає знущань.
              За ясну свободу й світло майбуття-
              Він віддав народу все своє життя!

1. Дитинство Шевченка.

Заходить жінка, одягнена в сільський одяг, несе запалену свічку, ставить її на столик біля портрета Т. Шевченка. До неї підходить хлопчик.

Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться?
Мати: Так, мій синочку, правда.

Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає «Колискову».

Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?
Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик: Бачив, матусю, бачив… Матусечку, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно?
Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить ім. добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.
Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
Мати: Старайся, мій хлопчику (гладить його по голові).

Учень читає вірш         

Як гірко, як нестерпно жаль, 
Що долі нам нема з тобою!
Ми вбогі, змучені раби,
Не маєм радісної днини,
Нам вік доводиться робить,
Не розгинаючи і спини.                                                                                                                            
Ведуча: Т.Г.Шевченко… Геній, мислитель, пророк.Яким же було життя людини незвичайної долі й незвичайного таланту,що здобула світову славу?
(фільм про Т.Г.Шевченка)

2. Т. Шевченко – художник.

Ведуча:Т.Г.Шевченко був не тільки видатним поетом,а ще й великий художник.Ще змалечку,якщо потрапить до його рук крейда або вуглина,так і розмалює стіни,долівку,піч.
 
Учень:
Хоче малювати,
Прагне він до знань,
Та за це багато
Зазнає знущань.
Нишком він малює
Статуї в саду,
Вночі пише вірші
Про людську біду…

Ведуча:Погляньте, які чудові картини малював Тарас Григорович (слайди з його картинами).

3. Шевченко - поет.

Ведуча: Тарас Григорович Шевченко… тонкий проникливий лірик, поет-громадянин. Він залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя – «Кобзар» відстояв і зберіг національну гідність  свого багатостраждального народу.

Ведуча: Тарас Григорович починав свою творчість із балад, використовуючи в них багатющий матеріал фольклору.1837 року він написав баладу «Причинна».Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка». «Тополя».

(Учень читає вірш «Тополя»)

Ведуча:В основу твору «Тополя» покладено народну баладу «Ой, чиє то жито» - про перетворення дівчини на тополю.Послухаємо цю пісню.

Ведуча:Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ. Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченківських творів. Проймемося їхнім духом,тим самим зможемо виконати поетові заповіти: 

Учень:…Не одцурайтесь своєї мови
Ні в тихі дні,ні в дні громові,
Ні вдні підступно мовчазні,
Коли стоїш на крутизні
Один,чолом сягнувши птаха,
Й холодний вітер попідпахви
Бере і забиває дих,
Щоб ти скорився і притих.
Не одцурайсь, мій сину, Мови.
У тебе іншої нема.
Ти плоть і дух- одне-єдине
Зі словом батьківським- Людина,
Без нього –просто плоть німа.
Без мови в світі нас –нема!

Учень: Учітесь,читайте,
           І чужому научайтесь,
           Й свого не цурайтесь,
           Бо хто матір забуває,
           Того Бог карає...
Учень: І мене в сім ї великій, в сім ї вольній,новій,
           Не забудьте пам янути незлим тихим словом

(Пісня на слова Шевченка «Зоре моя вечірняя»)
Ведуча: "Незлим, тихим словом" згадуємо ми свого пророка,який залишив нам прекрасні твори.А що ж залишимо своїм нащадкам ми?

Учень:Залишим у спадок новим поколінням
Свої ідеали, свої устремління,
Могутню Вкраїну,в якій наша сила,
І геній Шевченка як нації крила.

Учень: Залишим і те, що душею народу
Зовуть недаремно від роду до роду,
Як вищу красу і життєву основу,
Залишимо Слово, ім'я своє, мову.

Ведучий: Минуло 199 років із дня народження славного сина України, але зайдіть у будь-яку хату і ви побачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він – як член сім’ї, як найдорожча людина.

Учень: У нашій хаті на стіні
           Висить портрет у рамі.
           Він дуже рідний і мені,   
           І татові, і мамі.
           Він стереже і хату, й нас,  
           Він знає наші болі.
           Я добре знаю – це Тарас,  
           Що мучився в неволі.
           Такий ріднесенький, дивись, 
           Він мов говорить з нами,
           Він на портреті, мов живий, 
           Ось-ось – і вийде з рами.

Ведуча: В день народження Т. Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні і цим висловити свою шану Великому Кобзареві.

На сцену виходять всі учасники, беруться за руки.
Ведучий: Згідно з нашим звичаєм візьмемося за руки, піднесемо з’єднані руки вгору і скажемо: «Гуртом ми сильні і безпечні!»

Ведуча: Ми, захисники заповіту Шевченка, завжди будемо пам’ятати його заклик: «Борітеся!» А тому разом відповідаємо (всі): «Поборемо, нам Бог помагає!»

Звучить пісня «Боже, Україну збережи».

Категорія: Позакласні заходи | Додав: efremova-marina
Переглядів: 544 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz