«Великий син великого народу»
Мета: поглибити знання учнів про життєпис сина українського народу – Т.Г. Шевченка; спираючись на слово, домагатися розвитку не тільки інтелекту, а й душі; спонукати учнів до власної творчості; виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам залишив поет, традицій нашого народу, бути справжнім патріотом України. Святково прибраний зал: портрет Тараса Шевченка у рушник, виставка творів Т. Шевченка; мультимедійна дошка з презентацією про життя і творчість Кобзаря; стіннівки, виготовлені до Шевченківських свят; епіграф. І мене в сім’ї, великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом Т.Г. Шевченко Ведуча; Щовесни,коли тануть сніги І на рясті засяє веселка, Повні сил і живої снаги Ми вшановуєм пам ять Шевченка. Ведуча: Щороку приходить до нас весна, а з нею – Шевченківські свята. І хоч минуло досить багато часу, народ пам´ятає, знає і шанує свого генія. Тож запрошуємо Вас на наше свято. Ведуча: 9 березня 1814 року В похилій хаті край села. Над ставом чистим і прозорим Життя Тарасику дала Кріпачка-мати, вбита горем. Ведуча:Народилась нова панові кріпацька душа,а Україні- її великий співець Тарас Шевченко. ( Звучить пісня Т. Шевченка ) Учні читають вірш Бойко Учень: Устарій хатині кріпака колись В тихий день весінній хлопчик народивсь. У тяжкій неволі ріс малий Тарас. Він не вчився в школі,Він ягнята пас. Учень: Вмерли мама й тато,сирота в дяка. Тут була в хлоп яти грамота гірка. В пана- бусурмана в Петербурзі дім. Кріпаком у пана був Тарас у нім. Учень:Хоче малювати,прагне він до знань. Та за це багато зазнає знущань. За ясну свободу й світло майбуття- Він віддав народу,все своє життя! 1 Дитинство Шевченка Заходить жінка, одягнена в сільський одяг, несе запалену свічку, ставить її на столик біля портрета Т. Шевченка. До неї підходить хлопчик. Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться? Мати: Так, мій синочку, правда. Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає «Колискову». Хлопчик: А чому так багато зірок на небі? Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив? Хлопчик: Бачив, матусю, бачив… Матусечку, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно? Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить ім. добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно. Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше. Мати: Старайся, мій хлопчику (гладить його по голові).
Учень читає вірш Як гірко, як нестерпно жаль, Що долі нам нема з тобою! Ми вбогі, змучені раби, Не маєм радісної днини, Нам вік доводиться робить, Не розгинаючи і спини.
Ведуча:Т.Г,Шевченко…Геній,мислитель,пророк.Яким же було життя людини незвичайної долі й незвичайного таланту,що здобула світову славу? (фільм про Т.Г.Шевченка ) 2. Т. Шевченко – художник. Ведуча:Т.Г.Шевченко був не тільки видатним поетом,а ще й великий художник.Ще змалечку,якщо потрапить до його рук крейда або вуглина,так і розмалює стіни,долівку,піч. Учень: Хоче малювати, Прагне він до знань, Та за це багато Зазнає знущань .Нишком він малює Статуї в саду, Вночі пише вірші Про людську біду… Ведуча:Погляньте,які чудові картини малював Тарас Григорович (слайди з його картинами) 3 Шевченко поет Ведуча: Тарас Григорович Шевченко… тонкий проникливий лірик, поет-громадянин. Він залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя – «Кобзар» відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального народу. Ведуча: Тарас Григорович починав свою творчість із балад, використовуючи в них багатющий матеріал фольклору.1837 року він написав баладу «Причинна».Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка». «Тополя» (Учень читає вірш «Тополя» ) Ведуча:В основу твору «Тополя» покладено народну баладу «Ой, чиє то жито» - про перетворення дівчини на тополю.Послухаємо цю пісню у виконанні ………………………………………………. Ведуча:Тарас Шевченко звеличив Україну,звеличив весь український народ.Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченківських творів.Проймемося їхнім духом,тим самим зможемо виконати поетові заповіти: Учень:…Не одцурайтесь своєї мови Ні в тихі дні,ні в дні громові, Ні вдні підступно мовчазні, Коли стоїш на крутизні Один,чолом сягнувши птаха, Й холодний вітер попідпахви Бере і забиває дих, Щоб ти скорився і притих. Не одцурайсь,мій сину,Мови. У тебе іншої нема. Ти плоть і дух- одне-єдине Зі словом батьківським- Людина, Без нього –просто плоть німа. Без мови в світі нас –нема! Учень:Учітесь,читайте,І чужому научайтесь,Й свого не цурайтесь, Бо хто матір забуває,Того Бог карає, І т.д………….. Учень:І мене в сім ї великій, в сім ї вольній,новій, Не забудьте пам янути незлим тихим словом (Пісня на слова Шевченка «Зоре моя Вечірняя») Ведуча:»Незлим,тихим словом»Згадуємо ми свого пророка,який залишив нам прекрасні твори.А що ж залишимосвоїм нащадкам ми? Учень:Залишим у спадок новим поколінням Свої ідеали ,своїустремління, Могутню Вкраїну,в якій наша сила, І геній Шевченка як націі крила. Учень:Залишим і те,що душею народу Зовуть недаремно від роду до роду, Як вищу красу і життєву основу, Залишимо Слово,ім я своє,Мову. Ведучий: Минуло 199 років із дня народження славного сина України, але зайдіть у будь-яку хату і ви побачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він – як член сім’ї, як найдорожча людина. Учень: У нашій хаті на стіні Висить портрет у рамі. Він дуже рідний і мені, І татові, і мамі. Він стереже і хату, й нас, Він знає наші болі. Я добре знаю – це Тарас, Що мучився в неволі. Такий ріднесенький, дивись, Він мов говорить з нами, Він на портреті, мов живий, Ось-ось – і вийде з рами. Ведуча: В день народження Т. Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні і цим висловити свою шану Великому Кобзареві. На сцену виходять всі учасники, беруться за руки. Ведучий: Згідно з нашим звичаєм візьмемося за руки, піднесемо з’єднані руки вгору і скажемо: «Гуртом ми сильні і безпечні!» Ведуча: Ми, захисники заповіту Шевченка, завжди будемо пам’ятати його заклик: «Борітеся!» А тому разом відповідаємо (всі): «Поборемо, нам Бог помагає!»
Звучить пісня «Боже, Україну збережи».
|